|
Перші сліди перебування людини на території Черкаської області датуються 7-3вв. до н.е. На початку нової ери тут сформувалося ядро східно-слов'янських племен, які з часом увійшли до складу Київської Русі.
У 1239 - 1240 рр. вся територія Черкащини була спустошена монголо - татарським нашестям. У 60-х рр. 14в. Черкащина була захоплена Литовським князівством. У 1648 р. гетьман козаків Б. Хмельніцкий зробив своєю резиденцією м. Чигирин, який став політичною столицею України на період 1648 - 1660 рр. Аж до початку XIX в. за цю землю велася боротьба між різними культурами.
Після Зборовського угоди (1649 р.) тут створено шість полків (адміністративно-територіальних одиниць). З Черкаською областю пов'язані життя і діяльність героїв національно-визвольної боротьби 1648-54гг., Коліївщини і Гайдамаччини, крестьянсько-козацкоє повстання 1702-04гг. У 1764 р. царською Росією остаточно скасовано гетьманство, а в 1781 р. - полковий пристрій. У 1797 р. при утворенні губерній Правобережна Черкаська область увійшла до складу Київської, а Лівобережна - Малоросийськой губерній.
У першій половині XIX в. Черкащина стала центром цукроваріння. У 1929 р. правобережна Черкащина увійшла до складу Київської області, лівобережна - до складу Харківської області. До 1937 р. до знов створеної Полтавської області відійшла лівобережна Черкащина. У 1939 р. Каменській і Чигирінській райони відійшли до Кіровоградської області. 7 січня 1954 р. була сформована Черкаська область, до якої увійшли три міста обласного підпорядкування (Черкаси, Смілива, Умань) і 30 районів Київської, Полтавської, Кіровоградської і Вінницької областей. |
